?

Log in

No account? Create an account

пройняло назавжди

Не можу забути звук труби, на якій грав чоловік "лента за лентою" і інше під час "Вогняного Водохреща". Все відбувалось, наче у ві сні, або у відеокліпі. З того часу буденний лой ніколи не прилипає так сильно надовго.

шо блогери, догрались?

Тепер я не пісатіль а читатіль. пишіть шото полєзне у ваших блогах. хоча крім Короєдова мало шо тут ловить.
з Великоднем вас усіх.

Tags:

відголос з реальності

Була сьогодні на пікетуванні Печерського районного суду по справі Володимира Кадури ( якому з Дзиндзею інкримінували страшне понівечення беркутівців за допомогою спецтехніки - тракторця).
Кадура сидить ось уже два місяці в СІЗО. а суди відфудболюють клопотання його захисту про звільнення або хоча б зміну запобіжного заходу.

Багато цікавих висновків пороблено, більше позитивних.

Детальний звіт в фейсбуку.

Заніматєльноє чтєніє

Два знавці по фотографії лікують "хворого мамонта".

Цікаво, колись настане доба, коли люди будуть робить судження тільки про те, що добре знають, чи всьо бєзнадьожно? Питання канешна, риторичне, Платон описує це в самому початку "Діалогів" - в розмові Сократа з Алківіадом.

Всі десять років моєї писанини поки що в 3,14зду щодо до людей, яким завжди "не так пріподнєслі". Хто вміє збирати і використовувати, той уже давно засвоїв.

"Розумному достатньо" - Sapienti sat, іншим нічого не доведеш.

Саме тому я перестала читати сучасників, крім Платона, Арістотеля, листи Сенеки до Луцилія та ще кількох, це все пустослів'я, - за великим рахунком. Мене інше дивує, як ті, хто починав з Платона і Арістотеля, можуть читать всяку макулатурку укрсучліту.

Вся моя активна діяльність і вербалістика пересовується в столь нелюбімий, але оперативніший фейсбук, поетому облічітєлі, які судять про моє особисте життя і вєхі по жж, залишайтесь при своїй думці, черпаючи з канешна з жж. Про мій гормональний, натуральний та ментальний стан крім вас повідомить нікому, ви ж тримаєте руку на пульсі. А без мене, як то кажуть, мене можете навіть бити.

паралельна реальність

Випадки перехрещування паралельної реальності. Просто візит в поліклініку, просто звернення до міліції чи до державної служби - і ось парадокс, над яким б'ються вчені - сопрікосновєніє світів.
Ось, наприклад, - очевидність із правильно розставленими акцентами, в цифрах. В одиницях людино-життів.

Друге - в часи, коли в кількох кілометрах бушує майдан, у Києві на 223 окрузі вибирають Пилипишина. Десь в Ірпіні - Поплавського. Чому не балотується Сатана? Без сумніву, не його прихильники, а просто гражданє з пропискою виберуть і його, він без сумніву буде лідирувати на окрузі. Ах, він пив кров младєнчіків? Та похуй, ошибкі молодості, з ким не буває.

Коли вже Монтян очолить церкву? Що не роби, як не оскорбляй і не принижуй - знаходяться адепти, тепер в якості "юного кальмара". Чо уже там, можна було би і "школа беспросвєтного долбойоба" назвать, адептів тільки би побільшало.

Сьогодні на виході з метро "Тараса Шевченка" дві прошмандовки роздають безкоштовно календарі "Український вибір" і газету. "Візьми Мертветчука додому". І що ви думаєте, так, багато проходять повз, але деякі підходять і хапають по кілька.

Як то кажуть, "ад давно сущєствуєт", ви просто нєбилі в глубінкє".
В попередньому пості я висловилась про базові речі елементарної інфогігієни.

Тепер друга проблема - куди не кинь, люди законтачені, в кожного в пушку рило, якщо придивитись, і неможливо повністю довіряти і покладатись у важливих питаннях, якщо володієш інформацією або просто уважно спостерігаєш за мєльканієм.
Але який вихід, - опустити руки і залишитись сам-на-сам, піти в печеру чи стати столпніком, якщо ти живеш за принципами і додержуєшся їх, а твоє середовище - ні?

Майдан в плані еволюції моїх переконань мені особисто (і таким як я) абсолютно не допоміг, ніякого цивілізаційного стрибка я не відчула, бо я живу цими переконаннями уже давно, на свій ризик, і тільки переконуюсь, що саме так найкраще.

Чим Майдан насправді корисний - уроками, що можна при наявності спільних пріорітетів успішно співпрацювати з різними людьми, навіть колишніми опонентами, і задля ефективного результату, і заради процесу самого - також. Було б ідіотичним сприймати все чорно-білим, а особистість - не в її динаміці, а в сталому вигляді. Людська особистість пластична, і часом такі метаморфози відбуваються і перетворення - здебільшого звісно, в гірший бік, але є приклади і в кращий, і їх доволі багато, щоб упевнитись, - потрібно користуватись різними вимірами і різними підходами для різних ситуацій.
Суто індивідуально, в такі екстремальні часи перевіряється на "вошивість" людська натура, це теж зрозуміло. Для багатьох людей це істотний вододіл і єдиний шанс змінити орієнтири, цінності, відчути свою дхарму.

Як бути? Ось приклад: людина викрала з каси гроші. Чи посадите ви її знову за касу? Людина не виконала завдання, чи доручите ви їй щось ще більш важливіше для вас? То чому в плані колективного й історичного суспільного здобутку - інакше?

Виходячи з п.4 попереднього поста, проілюструю ідею відповідального і уважного використання корисних рис людей, ідей і методів, проте з пересторогою і свідомим недопущенням "вирішувати все" одній особі.

Read more...Collapse )
Висловлене вище не стосується списку безнадійних уродів, яким місце в історії України тільки на звалищі і біля ганебного стовба. Цим - "позовітє Вія" - подібне подібному.

Зважати на інфантильних услужлівих дурнів не треба - хто про них згадає колись, і хто про них попіклується зараз, кому вони нужні - хіба на мінеральні добрива в ґрунт, бо в нездоровій свідомості і органи нездорові. Як тільки трошки розвидниться, вони самі побіжать перед поїздом, який рушить, як бандерлоги, не обладая свідомістю вони завжди, проте чутко тримають флюгер - кожна собака загавкала про перестройку, потім незалежність і економічні реформи, покращення, євроінтеграцію, тільки з'явився новий меседж - понесли в пащі.

кілька очевидностей

Оскільки з віком життя прискорюється, і часу на увєщєванія і пояснення очевидного уже не вистачає, то я залишу тут кілька принципових речей, своєрідний лікбез, через незнання чи ігнорування якого я особисто буду вживати заходів, в тому числі пасивних - ігнорувати у відповідь. Людей, які не дотримуються цих принципів з будь-яких причин (в тому числі просто з власної дурості) я ігноруватиму і видалятиму їхні дописи з власного інформаційного кола.
Час очиститись від "білого шуму" і сміття пропаганди і агітації, а розумному - уже достатньо. Всі згадані нижче пункти стосуються персонально - репутаційного чинника, загально - підірвання довіри і викривлення інформаційного простору, що безпосередньо впливає на ментальний стан людини. Списки прізвищ є неповними.

1. Джинса і понятійні перекручення. Журналісти чи блогери, які далі називатимуть олігархів "бізнесменами"  усвідомлюють віднині, що будуть сприйматись як такі, які фінансуються за рахунок олігархів для поширення невігластва, пропаганди і дезінформації. Втрата аудиторії і уваги до своїх постів - адекватна санкція. Джинсовики і копіпастери мають втратити дохід від поширення уєбанщини.

2. Відповідальне інвестування. Будь-який збір коштів на "добрі наміри" ігнорується, не перепощуються оголошення про це, якщо збирач коштів одночасно з розповсюдженням повідомлення не надав інформації про метод і механізм звітування і не взяв на себе таких зобов'язань. Якщо ж зобов'зання не виконуються,  але при цьому кошти освоюються, незалежно від причин - більше ця особа не отримує жодної матеріальної підтримки. Усіх, хто ігноруватиме це правило, ігноруватиму я. Інвестувати треба також відповідально, особливо в громадянське суспільство або будь-які "добрі наміри".

3. Відповідальні репости. Малоінформативні або невиважені чи відверто маніпулятивні думки, перепощувані більше одного разу і посилання на неперевірені "авторитети", наприклад "експерт" без детальної обізнаності в чому, - мене не цікавлять. Не є експертами особи, які маскуються під словом "політолог". Неважко передбачати найгірше - за такими "експертами" і рівнем "експертизи" на інше сподіватись не доводиться. Неповний список: Портніков, Бондаренко, Погребинський, Шустер, Піховшек.

4. Програма "Мінімум" - Look who's talking. Будь-які посилання на особин антиукраїнського кшталту, українофобів чи таких, що долучались свого часу до діяльності, спрямованої проти демократичного розвитку України на власні інтереси за рахунок маніпуляції, викривлення, імітації, неважливо, в якому масштабі і з якими наслідками, або навіть осіб, законтачених з представниками політичних партій чи чиновництва станом до січня 2014 р. (і можливо, й надалі) або відверто нерукоподаваємих, людей які дискредитували себе співпрацею і отриманням вигод від чиновників і "злочинної влади" (включно з "оппо") - навіть при умові, якщо вони говорять ніби й "слушні" речі. Короткий список осіб нон-грата, від яких належить очищувати спільний інформаційний простір: Путін, Янукович, Азаров, Медведчук, Табачник, Льовочкін, Захарченко, Пшонка, Піскун, Герман, Чечетов, Шуфрич, Колєсніченко, Клюєв, Царьов, Богословська, Добкін, Кернес, Штепа, Тимошенко.

Програма-максимум, трохи глибше - Look on the business. Люди, які з посиленням диктатури і злочинної форми організації суспільних стосунків примножили свої доходи і капітали, повинні бути залишені осторонь реальної опозиції і впливу на суспільну думку. Тому що ті, хто нажився в період хаосу і кризи - мародери. Сюди входять поміж інших, представники і власники "невиробничих" сфер - політичний піар і реклама, маркетинг, політтехнології, консалтинг (економічний, фінансовий, включаючи юриспруденцію), технології управління, в тому числі, громадською думкою, засновані на маніпулятивних методах ( в першу чергу вірусні маркетологи і "майстри з НЛП"), створення і підтримка фінансових пірамід і "сірих зон" діяльності (колекторський бізнес), в виробничому - великий бізнес різних галузей промисловості. В короткому списку - Фірташ, Ахметов, Коломойський, Порошенко, Попов, Герега, Голубченко, Пилипишин, Черновецький (і його "команда" - Кільчицька, Довгий), Катеринчук, Рибачук, тушки типу Каськіва, рейдери типу Корбана, в довгому - усе супутнє їм кодло, наприклад, такі персонажі як Уралов, Петров, Луценко (обидва), обслуговуючі інформаційно правителів Притула, Шустер, уже згаданий Портніков, Княжицький, Монтян, Шрайк, Швець, псевдоактивісти Шкіряк, Продан (і на жаль, поки не з'ясується інше - Соболєв (обидва). Незалежно від того, що висловлено, ці люди мали можливість не підтримувати уєбанщину і не сприяти її розповсюдженню і тотальному пануванню, відмовитись від співпраці з захопившими владу або увійшовшими в неї "за лояльність" особами, але не зробили цього, живучи на прикормі у олігархів і чиновників. Тому всі їх ідеї "трошки запізнюються", а головна їх мета - або відтягнути голоси і посіяти сумніви, або просто створити фейкову реальність чи імітувати "активізм". Придивіться до наслідків їх "активізму" чи палкої діяльності, - і по них робіть висновки. "По ділах впізнаєте їх" (с), все дуже просто і прозоро.

Якщо ви хочете засмічувати свій простір - будь-ласка, можете водити хороводи, але засмічувати мій я не дозволю. Сюди ж входять просто неадеквати типу Задорнова, Міхалкова, М. Бердник, Бузина чи Чаленко - поширюючи їх токсичні висери ви сприяєте загостренню їх хворобливих ментальних станів і їх віртуальній живучості. Подаруйте цим особам забвєніє, хай зустрінуть реальність в наслідках власних справ, в тому числі, і пошвидше.


Чому така жорстка принциповість важлива? Тому що реальні зміни в житті є наслідком зміни парадигми, колективної свідомості і дуже важлива роль осіб, які створюють нові смисли і нові приклади буття в послідовності намір-думка-дія-результат. Якщо в цій послідовності є прогалини, або якщо симулякри і їх "носії" - "говорящі голови" незмінні - застій, стагнація і постійне повернення в одне й те саме застигле і мертвотне болото, і ніякі жертви і революції до еволюції свідомості не призведуть.

Це дуже суворий хірургічний метод, оперативний і безжальний, а тому застосувати його потрібно на певний час, але уже - зараз, без зволікань. Бо ситуація така, що тільки но зажевріє що справжнє, як вище перераховані гноєсії прибігають щоб звести на пси, зманіпулювати і "накрити собою" або просто вприснути бактерії власного гною чи дурості, посіяти сумніви, зневіру, апатію і песимізм - друзів всіх застоїв і моральних хвороб. По аналогії з хворим організмом, якщо суспільство не почати лікувати, воно уже, будучи хворе на заразу корупції, просто розкладеться заживо чи скам'яніє в формі, схожій на сусіднє - російське.

Повернення інвестицій, відмова від фінансування - це бойкот, який уже спрацював точечно на бізнес олігархів, а в інформаційному полі, для лінивих, ігнорування, неперепощування і нерозповсюджування - найпростіше, це відмова від співпраці з особами, які мають сумнівну репутацію. Фактично, перші кроки на шляху до одужання, наче приймання ударної дози антибіотика для припинення росту бактеріальної інфекції, локалізації і зменшення зони ураження.

Яким чином діяти далі, - ну не відкинути ж взагалі всіх, хто довкола, бо вони так чи інакше сприяли, співпрацювали, отримували, розповсюджували, або були неправі, аби не увійти в параноїдальну форму ще більшої роз'єднаності і недовіри - в наступному пості. Все що просто, будується на простих і чітких принципах, що більше ускладнюється питання, то більше простору для облуди, омани і маніпуляції.
Вибачте, сама себе процитую (дожилась): Саме тому ніхто.... не може не те що стати в якусь вищу ланку самоствореного громадянами представницького органу, але й хоча би мінімально вплинути на суспільство чи дати поштовх зрушенням і відходу від цієї тотально-морокової уєбанщини. Будь-кого з "чесних" самопроголошених активістів і опозиціонерів можна "вирубити", варто тільки задати в лоба питання "откуда квартира, машина, звідки статок"? Звісно, воно почне викручуватись, щось верзти про кредит чи допомогу батьків і тещі, але ось реально, ну все ж видно і все ясно.

І ось так воно виходить, що стати пліч-о-пліч можна при умові, що ти не знаєш сусіда. Тупо віддавшись на волю долі своєї, бо придивишся - і на сцені, і під сценою Майдану копошаться ті, кому не хочеться подавати руки. І ніби не дурна людина, але роки і десятиліття активної уєбанщини і зниження моральної планки просто не можуть ось так взяти і вивітритись назавжди, хай навіть воно і вийшло з прапорцем, але гидко і сумно, і відчуваєш себе сам-на-сам, "чужим" на цьому збіговиську титульних рил, хочеться вийти, хоча це твій майдан, твій послідовно по життю і вчинках.


Активісти і борці за правду і повалення режиму такі активісти, що тільки спитаєш, а чому у вас ... і тут же обіда, ігнор і відмова від продовження спілкування. Де конструктив, блядь? Як ти активіст, ти ж мусиш буть розумніше за тітку чи дядька з базару, які хочуть перше розібратись, в що вони вступають і до чого їх запрошують.

Якщо не вистачає розуму і совісті робити щось по-справжньому не для себе, а для суспільства, то можна хоча би професійно вдавати борця і імітувати діяльність, переплітаючи її з реальними профітами. Ну або хоча би задай собі питання - ця неласкова тьотя Зульфія задає питання, яке задати може кожен, раз вона бачить - так і решта може бачить. А значить, у нас не все так, треба звернути увагу на діри і виправити.

Та й усе просто: якби я почала збирати гроші, я би подбала про звіт. Якби я очолювала громадську організацію чи рух, я би дбала про прозорість фінансування. Це ж моя репутація в першу чергу. Ну й що приміром, мене фінансує Фірташ. Бо ніхто інший мене не фінансує, сука. Але ось документ взаємних зобов'язань: мій підпис і підпис Фірташа у відкритому доступі. І тоді я не збираю по людях пожертв, приховуючи що Фірташ мене по цьому напрямку фінансує. І не викручуюсь від "незручних питань". Кажу прямо: так, Фірташ мене фінансує, ось в чому є конфлікт інтересів, і тому коли піднімається це питання, я і моя організація не беремо участі в прийнятті рішень. Це чесно.
Або якби я назвала свій проект "громадське" чи в усіх похідних цього слова, я би якщо не у всієї громадськості, то у її найпритомніших представників запитувала думку про те, як вигляда моя діяльність, що можна вдосконалити і на що краще орієнтуватись. Наприклад, попросила притомних людей, не законтачених і з хорошою репутацією, яким вірять люди і які точно не захочуть брати участь в уєбанщині, зорганізуватись в Громадську чи Наглядову раду - мені ж краще, якщо вони мені підкажуть де треба.

Ні, канєшна краще ігнорувать, відштовхуватись і відштовхувати, а ще краще - просто обідитись взяти і потім перекладати відповідальність на когось, що тебе не почули, не підтримали, не зрозуміли.

Якщо ти "позиційно" з "нами", - то навіщо треба неодмінно лизать "нам" сраку. "Нам" - тим, хто оголошує себе "вершками" суспільства" - а хто "ми" насправді? Що ти знаєш про свого ближнього, можеш поручитись, що не сбу-шний тіхарьок? І як тільки питання по суті замість лизання сраки "какіє ви молодци", "восхіщаюс", - обіда і відвертос. Ось причина дискретності в найактуальніших питаннях і потребах. Схоже, людина, яка просто може принести харч на майдан або стати у варту чи кришить бутери - ось поки що єдино можливий рівень солідарності і обміну, і тому так хочеться продовжувати це культурно-антропологічне явище - майдан, в кожному місті. Погано - йди на майдан. Добре - йди на майдан, там розрада і почуття власної доречності.

Profile

marl
zzzulfiya
zzzulfiya

Latest Month

May 2014
S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com